Чорнобильська спадщина: пам’ять, що формує майбутнє

заставка Чорнобиль

23 квітня 2026 року, напередодні 40-х роковин Чорнобильської катастрофи, в онлайн-студіях Національного центру «Мала академія наук України» та         КЗ КОР «Центр творчості дітей та юнацтва Київщини» відбулася Всеукраїнська краєзнавча конференція учнівської молоді «Спадщина Чорнобиля: минуле,       сучасне, майбутнє».

Захід об’єднав близько 150 юних дослідників, педагогів і науковців з різних областей України, ставши важливою платформою для осмислення історичних уроків Чорнобильської катастрофи, переосмислення її наслідків і обговорення сучасних викликів.

Конференція розпочалася з пленарного засідання, яке задало тон усьому заходу. Учасники вшанували пам’ять жертв Чорнобильської трагедії хвилиною мовчання та виконали Державний Гімн України — як символ єдності, гідності й незламності українського народу.

До здобувачів освіти звернулися почесні спікери — провідні науковці,   освітяни та фахівці у своїх галузях:

Станіслав Довгий, президент Національного центру «Мала академія наук України», академік Національної академії наук України та Національної академії педагогічних наук України, доктор фізико-математичних наук,      професор;

Олена Квачевська, в. о. директора Національного центру «Мала академія наук України»;

Алла Радзівілл, директор КЗ КОР «Центр творчості дітей та юнацтва Київщини»;

Олег Копійка, директор Інституту прикладних систем управління НАН України, доктор технічних наук, член-кореспондент НАН України;

Тетяна Прибора, завідувач сектору еколого-просвітницької роботи Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника;

Кристина Бельченко, директор Музею Славутича і Чорнобильської АЕС;

Катерина Байжигітова, екскурсовод музею «Зірка Полин» 11-го Державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС    України у Київській області.

Змістовні виступи спікерів пленарного засідання охопили широкий спектр тем — від викриття фейків і маніпуляцій навколо Чорнобильської катастрофи до висвітлення сучасного стану Чорнобильського радіаційно-екологічного     біосферного заповідника, ролі музеїв у збереженні історичної пам’яті та      осмислення людського виміру трагедії. Особливий акцент було зроблено на    долях  ліквідаторів — людей, які ціною власного життя і здоров’я змогли мінімізувати наслідки катастрофи та врятувати мільйони.

Після пленарної частини розпочалася робота у п’яти тематичних секціях, де учасники мали змогу презентувати результати власних досліджень і             обговорити їх у колі однодумців.

Доповідачі — здобувачі освіти — представили дослідження, присвячені причинам і наслідкам аварії на Чорнобильській АЕС, аналізу людських історій і свідчень очевидців, вивченню культурного, історичного та наукового вимірів Чорнобиля. Окрему увагу було приділено питанням ядерної та радіаційної     безпеки в умовах російсько-української війни, що надає темі особливої актуальності сьогодні.

Варто зазначити, що конференції передував масштабний заочний етап     (січень-березень 2026 року), під час якого надійшло 119 науково-дослідницьких робіт від здобувачів освіти з 19 областей України. За результатами фахового   відбору 77 учасників отримали можливість виступити з доповідями, інші        долучилися до заходу як слухачі.

Організатори — Національний центр «Мала академія наук України» спільно з КЗ КОР «Центр творчості дітей та юнацтва Київщини» —                 висловлюють щиру подяку всім учасникам за високий рівень підготовки робіт, активність, зацікавленість і небайдужість до збереження історичної правди про Чорнобильську катастрофу.

Проведення таких заходів є важливим кроком у формуванні національної пам’яті, розвитку дослідницьких компетентностей молоді та вихованні           відповідального ставлення до майбутнього України.

Поділитися: