Володіння мовою відрізняє людину від інших живих істот. Приходячи у світ, кожен із нас потрапляє у мовне середовище, у ньому живе і розвивається. За допомогою мови ми пізнаємо навколишій світ, здобуваємо знання, набуваємо здатності оцінювати явища життя, формуємо свій світогляд, вчимося планувати свої вчинки, аналізувати їх, передбачати можливі наслідки. Тільки через мову людина може сприймати й усвідомлювати думки, почуття і дії інших людей, реалізовувати свої інтелектуальні можливості. За допомогою мови люди спілкуються між собою, узагальнюють свій досвід, нагромаджують знання і передають один одному. Мова є дієвим інструментом формування людської особистості.

У наш час гостро постало питання навчання рідної мови й розвитку саме українського мовлення дітей вже з перших років життя. Це визначається вимогами державних документів щодо удосконалення національної системи дошкільної освіти, зокрема мовленнєвого розвитку дітей.

Останнім часом у дошкільному вихованні актуальними стали питання надання спеціалізованої логопедичної допомоги дітям дошкільного віку. Спостерігається збільшення кількості дітей з дефектами мовлення. У зв'язку з цим зростає неохідність спільної роботи логопедів та вихователів щодо подолання вад мовлення та попередження мовленнєвих порушень у дошкільників не тільки дошкільних закладів спеціального типу, а й звичайних дошкільних установ. Дуже часто вся логопедична робота сприймається тільки як певні дії, які спрямовані на подолання неправильної звуковимови у дітей, тому що порушення звуковимови сприймаються оточуючими в першу чергу і викликають занепокоєння батьків та родичів дитини. Але часто не розглядаються інші напрямки роботи логопеда.

Одним із найважливіших напрямків у роботі педагогів є формування словникового запасу дітей – це поповнення, розширення словника новими та утвореними (похідними) словами. Великого значення набуває робота з активізації та  активного  використання  у  мовленні  дітей   похідних   слів, складання речень та розповідей.

Бідний словник і граматично неправильне оформлення мовлення, аграматизми – все це є наслідками багатьох причин, таких як: погіршення екологічних умов, збільшення числа патологій вагітності, кількості пологових травм, погіршення здоров'я дітей і зростання дитячої захворюваності, різні соціальні причини. Слід відмітити, зниження рівня мовленнєвої культури суспільства взагалі. Наші діти чують навколо себе не тільки неправильно оформлене мовлення, а ще й нелітературні висловлювання. Бажає кращого зміст і оформлення програм телебачення і відеокасет. За таких умов дитина не в змозі сприймати мовленнєву норму рідної мови, у неї порушується сприймання мовленнєвих укладів, що призводить до тяжких вад мовлення. Різні порушення мовлення в тій чи іншій мірі відображаються на діяльності і поведінці дитини в цілому. Актуальність своєчасного мовленнєвого розвитку, поповнення та активізація словника в дошкільному дитинстві створюють оптимальні умови для якнайповнішого розкриття потенційних можливостей кожної дитини.

Для розвитку словника, недостатньо пропонувати дошкільнику лише різноманітний мовний матеріал. Необхідно ставити перед дитиною нові завдання спілкування, які б вимагали нових мовних засобів. Лише додержуючи певних норм мови, а саме: фонетики, лексики, граматики, – людина може правильно формувати свої думки, передавати їх іншим людям і добиватися взаєморозуміння з ними.

Мовленнєвий розвиток дитини – один з основних чинників становлення особистості в дошкільному дитинстві. Ступінь розвитку цієї сфери психіки визначає рівень сформованості соціальних і пізнавальних досягнень дитини – потреб, інтересів, знань, умінь та навичок, а також інших психічних якостей, що є основою особистісної культури.

 

ОПМПК